У Туречині ухвалено закон щодо заборони вебсайтів без судових рішень
Великі національні збори Туреччини ухвалили законопроект, що наділяє уряд повноваженнями без участі правничих інстанцій забороняти на 24 години інтернет-сайти. Про це повідомила щоденна газета Todayszaman.com.
Згідно з новим законом, відповідне рішення може бути ухвалене на вимогу прем’єр-міністра або члена урядового кабінету. Вони уповноважені забороняти сайт чи вилучати конкретний контент, якщо ці ресурси ставлять під загрозу громадський порядок або національну безпеку. Очікування судового рішення розцінюється як «незручність». .
Буквально закон проголошує: якщо контент у мережі «загрожує праву людей на приватне життя, ставить під загрозу їхню безпеку чи майно, загрожує національній безпеці та громадському порядку й суспільному здоров’ю або правам і свободам людей», телекомунікаційний директорат (the Telecommunications Directorate – TIB) вимагатиме вилучити його чи блокувати сайт.
Поставлений до відома відповідною інстанцією, TIB інформуватиме про рішення провайдерів послуг доступу і провідних контент-менеджерів. Останні мають здійснювати ухвалу щодо вилучення проблематичного контенту протягом чотирьох годин. Якщо протягом цього часу проблематичний контент не буде вилучено, TIB зможе блокувати доступ до усього сайту.
Щоб продовжити термін заборони, державний телекомунікаційний орган має протягом 24 годин звернутися до суду. Якщо правнича інстанція ухвалить зняти блокування сайту чи запобігати доступу до нього, її рішення обов’язкове до виконання. Якщо ж суд не прийме ухвали протягом 48 годин, блокування автоматично скасовуватиметься.
Закон уповноважує також TBI подавати до генеральної прокуратури позови проти тих, хто створював чи сприяв поширенню будь-якої інформації, що завдає шкоди національній безпеці.
Тих, хто відмовляються виконувати накази стосовно доступу до певних сайтів чи видалення контенту штрафуватимуть на суму від 50 тис. до 500 тис. турецьких лір.
Ініціаторами законопроекту, що обмежує свободу слова в Інтернеті, були депутати правлячої Партії справедливості і порядку (AKP). Вони настирливо проштовхували його у стінах парламенту усупереч опозиції громадянського суспільства, а також рішенню Конституційного суду.
У жовтні минулого року спроба турецького уряду посилити контроль над Інтернетом виявилася невдалою. Тоді Конституційний суд як вища правнича інстанція скасував поправку, що надавала можливість підпорядкованому державі TBI блокувати доступ до сайтів і контенту без рішення суду.
Це сталося протягом чотирьох годин після того, як провайдери інтернет-служби (ISPs) отримали запит від TİB з вимогою заблокувати конкретні сайти.
Політичні оглядачі характеризують щойно ухвалене рішення турецького парламенту у сфері інтернету як найбільш суперечливу частку масштабного законопроекту, що включає широке коло питань. Його окремі статті набудуть правничої чинності після того, як законодавчий орган ухвалить представлений законопроект у повному обсязі.
Аркадій Сидорук для «Телекритики»
